Кому з батьків не хотілося б дізнатися, про що думає їх малюк, що його тривожить і як він себе відчуває в цьому світі. «Можна запитати у нього» - скажете ви, а якщо дитина ще не говорить або йому складно висловити свої почуття. Та й чи часто у нас, дорослих, виходить свої переживання, почуття і емоції виразити словами, а як бути людині, досвід спілкування якого тільки починає формуватися? Незважаючи на те, що завдання не з легких, існує спосіб пізнати внутрішній світ малюка: дайте йому альбом і олівці. Малюнок - це безцінне джерело інформації для батьків, педагогів і психологів: про що дитина мріє, що його лякає, які потреби відчуває і як себе відчуває в навколишньому світі - все це можна прочитати на аркуші паперу. І, хоча, деякі психологи стверджують, що розповісти про малюнок може тільки сам автор, тому як наше суб'єктивне світосприйняття накладе штамп на картину, існують деякі закономірності, які не потребують поясненні.
Малюнки — це надзвичайно важливе джерело інформації про дитину, її внутрішній світ, емоції, проблеми та особливості. Це щира і відверта сповідь про найдрібніші порухи дитячої душі, про радощі й жалі, які переживає маленька людина. Як же розкрити всі таємниці дитячого малюнка? Достатньо навчитися правильно «прочитати» його.
Дізнатися багато нового про рівень розвитку дитини, її емоційний стан, психологічне благополуччя, наявність у неї страхів і тривог допоможе простий і доступний тест «Намалюй людину». Найкраще аналізувати малюнки дитини, починаючи з семи років, коли вони стають більш змістовними й осмисленими. Запропонуйте малюкові намалювати людину і уважно вивчіть «художню творчість» сина чи доньки. Отже, що ми бачимо?
Палітра - дзеркало душі
Швейцарський психотерапевт, професор Макс Люшер, що займався дослідженнями психіки людини в області кольору, стверджував, що колір може розкрити не тільки психічні якості, але і повідати про стан здоров'я юного пацієнта. Кожен з квітів має свій символічний зміст: Зелений - говорить про наполегливість і впертість юного художника, незалежності, врівноваженості і прагненні до безпеки; Жовтий - символізує оптимізм, позитивний настрій і допитливість; Синій - характеризує зосередженість, самоаналіз, концентрацію на внутрішніх переживаннях; Червоний - дає зрозуміти, що автор знаходиться на піку активності, легко збуджується і навіть схильний до агресії, з хорошою силою волі і спрямованістю у поза; Сірий - показник байдужості і байдужості, небажання говорити про внутрішні тривоги і переживаннях; Фіолетовий - люблять фантазери, емоційно багаті особистості , що покладаються на власну інтуїцію; Чорний - ознака пригніченості, заперечення, бажання руйнувати і щось змінювати. Однак не тільки колірна гама, але і кількість кольорів які використовуються в малюнку несуть смислове навантаження. Так, якщо дитина 4 - 5 років розвивається нормально і його емоційний стан стабільний, то ми побачимо від 5 до 6 різних кольорів на його картині, велика палітра кольору говорить про багатий творчий потенціал особистості, а використання всього 1 - 2 кольорів, може символізувати дискомфорт і небажання спілкуватися в даний момент. Якщо дитина хоче малювати простим олівцем і відмовляється брати кольорові, то ймовірно в його житті не вистачає позитивних емоцій і яскравих подій.
Техніка малюнка - задзеркаллі внутрішнього світу
Нарівні з колірною гамою, багато що повідає батькам і техніка виконання малюнка:
Так, якщо дитина, малюючи, сильно натискає на олівець, це вірна ознака внутрішніх переживань і тривожності малюка;
Невпевнений, слабкий натиск, недорісованние деталі говорять про емоційності і психічної нестійкості особистості;
Розмашистий, недбалий малюнок характеризує його автора як імпульсивну особистість, здатну до швидкої зміни видів діяльності;
Зображення, яке постійно витирається, виправляється, сигналізує про високу тривожності і прихованих страхах малюка;
Якщо малюнок має багато елементів, постійно доповнюється і прикрашається автором, то це означає, що дитина не відчуває підтримки з боку дорослих, переживає не признанность батьками, педагогами і хоче щоб його помітили, похвалили.
Організація картини - відображення відносин
Скажи мені, де ти мене намалював, і я скажу, як ти до мене ставишся. Так можна інтерпретувати аналіз структури дитячого малюнка. Композиція малюнка може повідати про те, до кого дитина емоційно прив'язаний, а з ким перебуває в конфліктних відносинах. Об'єкт, зображений великим і яскравим, біля якого знаходиться сам малюк, символізує людину, до якої дитина переживає почуття любові і прихильності. Персонаж, не симпатичний автору буде знаходитися на малюнку осторонь. А той, кого малюк зобразив спиною або в профіль, викликає у дитини негативні спогади. Якщо, малюючи сім'ю, малюк когось забув зобразити, це явна ознака недавнього конфлікту з об'єктом, а відсутність на малюнку самої дитини говорить про його самоті в родині, він малює будинок, в якому йому немає місця.
Розташування малюнка на аркуші - індикатор розвитку особистості
Цінну інформацію несе і місцерозташування малюнка на аркуші. Так психологи стверджують, що зображення, яке знаходиться на середній лінії аркуша, характерно для гармонійно розвивається особистості. Зображення зміщується вгору - самооцінка у дитини завищена, він відчуває незадоволеність своїм місцем у соціумі, недостатнє визнання з боку оточуючих. Відповідно - прагнення малюнка вниз можна трактувати як нерішучість малюка, низьку самооцінку особистості і небажання самостверджуватися. Малюнок йде в лівий кут - дитина націлений на минулий досвід, характерна низька розумова активність, відсутність прагнення до дії. Малюнок прагне в правий кут - дитина поспішає в майбутнє, він активний, цілеспрямований і позитивно налаштований.
Вираз обличчя людини на малюнку
Обличчя — відображення емоційного стану дитини. Радісний вираз свідчить про емоційне благополуччя, сумний — про пригнічений настрій, сердите обличчя — про агресію, намальоване розгублене лице розкриває тривогу й невпевненість у собі. Якщо дитина намалювала підкреслено потворне обличчя, це свідчить про її негативне ставлення до людей, певні проблеми у спілкуванні з оточуючими.
Поза
Людину зі спини чи в профіль малюють невпевнені у собі, замкнуті діти. Персонаж, який біжить чи зайнятий якоюсь справою, характерний для активних, творчих дітей. Хворі, нервово виснажені, пасивні малюки часто зображують людей, які лежать.
Ознаки професії, матеріального стану зображеного персонажа
Якщо дитина малює явно багату чи, навпаки, підкреслено бідну людину, це свідчить про наявність певних комплексів, пов’язаних з матеріальним станом родини. Військовий чи просто озброєний персонаж свідчить про агресивність. Клоунів зображують малюки з заниженою самооцінкою, комплексами стосовно власної зовнішності. Злі казкові герої, кримінальні елементи фігурують у малюнках дітей з бунтарським, непокірним характером чи з певними проблемами у поведінці. Ваше чадо зобразило робота чи інопланетянина? Це означає, що малюк почувається самотнім чи він просто занадто занурений у свої власні мрії.
Окремi частини тiла зображеного персонажа
Голова
Показник цінності інтелекту для дитини. Чим вона більша, тим важливішим є для вашого чада людський розум. Суттєвим показником є зображення очей: повністю затемнені, у вигляді крапок чи порожніх кіл, явно несиметричні чи непропорційно великі очі свідчать про невротичний стан, тривожність, наявність у дитини певних страхів, переживань.
Рот
Зубастий — ознака агресії, перекошений рот свідчить про проблеми у спілкуванні. Підкреслено повні губи часто малюють підлітки, які починають проявляти підвищену зацікавленість до сексуальної сфери. Дитина взагалі «забула» намалювати рот? Це може бути ознакою стресового, тривожного стану. Поганою ознакою є й відсутність вух — це свідчить, що дитина намагається відгородитися від зовнішнього світу, «не чути» його.
Руки
Показник благополуччя дитини у сфері спілкування. Розведені в боки руки малюють відкриті, компанійські діти, щільно притиснуті до тіла — замкнуті й сором’язливі. У персонажа на малюнку взагалі немає рук чи вони дуже маленькі? У дитини, можливо, є певні проблеми зі спілкуванням чи вона уникає контактів з іншими людьми. Занадто великі руки малюють діти, яким, навпаки, не вистачає спілкування. Кігті й стиснуті кулаки — ознака агресії, схильності до бійок.
Ноги
Cвідчення впевненості дитини у собі: чим вони менші, тим більш невпевнено почувається дитина. Занадто великі ступні означають підвищене прагнення малюка до захищеності й надійності. Підкреслено довгі й тонкі ноги нерідко малюють ослаблені, хворі діти.
Сигнали «SOS» на дитячому малюнку
Розрізнені частини тіла
Невміння зобразити цілісну фігуру, зображення не поєднаних між собою частин тіла свідчить про серйозні емоційні розлади чи навіть відставання у розвитку. Такі малюнки — вагома причина звернутися за порадою до дитячого психолога.
Закреслювання зображень людей
Ознака депресії, вираженого негативного й агресивного ставлення до людей і оточуючої дійсності. Закреслюючи зображення, дитина неначе «знищує» його.
Малюнки без людей
Малювати себе й інших людей — це природно для дитини. Якщо ваш син чи донька взагалі не зображує на своїх малюнках людей, це тривожна ознака, яка наводить на думку про серйозні проблеми у міжособистісному спілкуванні.
Тест «Намалюй свою сiм’ю»
Малюнок сім’ї — це яскраве вираження ставлення дитини до рідних і її місця у колі родини. Проаналізувавши такий малюнок, можна дізнатися, наскільки комфортно дитина почувається у колі сім’ї, кого з членів родини вона найбільше любить, а з ким, навпаки, стосунки найбільш напружені. Перш за все варто звернути увагу на такі показники.
Відсутність когось із членів сім’ї на малюнку
Таке символічне «вигнання» з сімейного кола — ознака дуже негативного ставлення дитини до цього члена сім’ї, напружених і недружніх стосунків з ним.
Відсутність себе на малюнку
Якщо дитина, малюючи свою сім’ю, не зобразила на цьому малюнку себе, це свідчить про те, що їй у колі рідних некомфортно, вона відчуває себе «чужою», непотрібною, зневаженою. Часто не включають себе у коло сім’ї діти, які страждають від надмірної критики батьків, їхньої суворості й владності.
Розташування дитини у просторі
Здебільшого дитина зображує себе поряд з тим членом родини, якого вона найбільше любить. Ознакою особливої симпатії є також зображення дитиною себе і когось з членів родини в одязі однакового кольору.
Співвідношення розмірів фігур
Найбільша фігура на малюнку — це людина, яка користується у дитини найбільшим авторитетом, є «головою сім’ї» в її очах. Наприклад, якщо мати дитини — особа авторитарна і владна або ж просто найбільш авторитетна для дитини, то вона на малюнку буде зображена найвищою, навіть якщо насправді вона невисока на зріст.
Тест "Будинок"
Будинок зображений великим, значить, ваш малюк товариський, гостинний. Намальовані поруч із будиночком різні будівлі свідчать про тривожний стан. Будинок намальований удалечині, значить, дитина почувається знедоленою. Сходи, що ведуть у глуху стіну (без дверей) - відбиття схованого сімейного конфлікту.
Стіни. Малюк намалював задню стіну, зобразивши її з іншого боку, - він намагається постійно контролювати свої емоції, тримати себе в руках. У стіни не вистачає основи - значить, у маляти слабкий зв'язок з дійсністю, він перебуває у своєму світі фантазій та ілюзій. Стіна із чітко промальованим нижнім контуром - у дитини труднощі, тривога. Бічні лінії тонкі - вона перебуває на межі своїх нервових сил. Ну, а якщо стіни прозорі - ваш малюк прагне до лідерства.
Двері. Відкриті - це ознака товариськості, відкритості, відвертості. Дуже великі - показують на те, що малюк дуже залежить від інших або що він дуже комунікабельний. Їхня відсутність говорить про те, що вдома дитя зазнає труднощів у відвертому спілкуванні. Наявність задніх, бічних входів - проблеми в спілкуванні, прагнення до самотності, відчуженість. Маленькі двері - непевність у собі. Присутність замка на дверях означає замкнутість ребенка, скритність.
Вікна. Великі, відчинені - комунікабельність, любить бувати у великих компаніях. Безліч вікон - малюк хоче більше спілкуватися з однолітками. Фіранки на вікнах - проблеми у спілкуванні. Ґрати на вікнах - показник закомплексованості. Такий малюк потребує допомоги. Якщо ж дитя намалювало вікна не на нижньому поверсі, а тільки нагорі, під дахом, - це говорить, що в житті маляти існує прірва між реальністю і фантазією.
Дах. Намальований жирною лінією, значить, малюк фантазер і часто плутає реальність і вимисел. Масно промальований край даху - дитина стурбована тим, що прагнення до творчості й фантазій не заохочується вдома. Погано сполучається зі стіною - значить, малюк не може знайти собі місце в навколишньому світі. Дитині потрібно більше приділити уваги. Карниз обкреслений або виведений за межі даху - маля намагається захиститися від реальних або вигаданих страхів.
Труба. Густий дим - внутрішнє напруження. Тонкий струмінь диму - бракує спілкування з батьками. Труба захована з іншого боку даху - дитина взагалі намагається уникати емоційних контактів із близькими людьми.
Розмір малюнків
У нормі найбільший об’єкт на малюнку повинен займати дві третини аркуша. Інколи зображення людини чи тварини може бути дуже великим, навіть виходити за межі аркуша (дитина перевертає аркуш чи доклеює додатковий, щоб домалювати те, що «не вмістилося»). Такі малюнки можуть бути ознакою стресового, тривожного стану малюка, характерні вони також для імпульсивних, гіперактивних дітей. Малесенький малюнок, навпаки, свідчить про низьку самооцінку, замкнутість малюка. Ваше чадо зображує то крихітні, то величезні «шедеври»? Отже, дитина емоційно нестабільна, неврівноважена.
Розглянувши малюнок як спосіб діагностики, слід зазначити і його чудові корекційно - реабілітаційні здібності. Так, психологи рекомендують дитині, яка знаходиться в пригніченому, пригніченому стані, дати аркуш паперу, олівці і попросити намалювати що-небудь. Аналізуючи зображення, можна на місці здійснювати корекцію психофізичного стану. Грегга Ферс у своїй книзі «Таємний світ малюнка (зцілення через мистецтво)» описує наступну ситуацію: Дівчинка, лежачи в ліжку, малює тваринку, самотню і всю в сльозах. Терапевт питає у малятка: «Чому звірок один і так гірко плаче?» Дівчинка відповідає, що звірятко покараний, він був поганий, і тепер ніхто не хоче з ним дружити. «А можна якось виправити становище?» - Намагається дізнатися лікар. «Ніяк» - відповідає дитина. Однак терапевт не здається і просить дівчинку подумати, як можна було б допомогти бідному звірку. Через якийсь час малятко вирішує намалювати навколо тваринки ще і інших звірів, щоб ті запросили бідолаху погуляти. Домальовуючи героїв на картині, поступово дівчинка змінює і саму тваринку, та стає знову веселою і щасливою. Пізніше лікар з'ясовує, що за дівчинкою не змогли приїхати батьки, тому вона була так засмучена і пригнічена. Коли терапевт прийшла знову відвідати малятко, та вже весело грала з іншими дітьми ». У цій історії процес малювання став цілющим для дитини, він допоміг пережити важку ситуацію і повернути гарне емоційний настрій. Таким чином, якщо ваш малюк сумує або ображений, запропонуйте їй намалювати свою проблему на папері. Запитаєте, а що хоче його, наприклад, чорна ляпка, може вона бажає перетворитися на принцесу або в бурхливий океан, на дні якого знаходяться уламки затонулого корабля, а це вже зовсім інша історія ... Любіть своїх дітей, будьте до них уважні, допомагайте їм творчо розвиватися і пам'ятайте слова Оскара Уайльда: «Кращий спосіб зробити дітей хорошими - зробити їх щасливими».
Червоний колір використовують активні, непосидючі діти. Це діти-«живчики». Вони живі, неслухняні, невгамовні. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде сміливою, сильною особистістю. Вона буде мати високу працездатність, прагнути до успіху. Однак частіше за все такі особистості виростають великими егоїстами.
Помаранчевий колір, як і червоний, найчастіше використовують діти-веселуни. Вони пустують, кричать, веселяться без особливих на те причин. У майбутньому, коли дитина виросте, вона може стати дуже дратівливою. Тому таким дітям слід приділяти особливу увагу. З ними необхідно більше розмовляти, грати, жартувати.
Жовтий колір використовують діти з добре розвиненою фантазією. Це діти-мрійники. Вони легко придумують собі захоплюючі розваги, навіть граючи на самоті. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде віддавати переваги різноманітній та цікавій роботі. Вона буде подавати оригінальні ідеї. Завжди буде прагнути до кращого. Однак, разом із тим, вона буде боятися брати на себе відповідальність за скоєні вчинки.
Зелений колір використовують діти, яким не вистачає материнської турботи. Такі діти спокійні. Виростаючи, вони не люблять і навіть бояться змін. Тому таким дітям слід приділяти особливу увагу: розвивати творче мислення, інтерес до нових речей і відкриттів.
Блакитний колір використовують спокійні діти. Вони тихі, спокійні, урівноважені. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде відповідальною, старанною, цілеспрямованою.
Синій колір обирають спокійні, врівноважені діти. Вони все роблять не поспішаючи й грунтовно. Вони дуже чуйні та емоційні. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде відповідальним, цілеспрямованим, спокійним і розважливим співробітником.
Фіолетовий колір обирають «загадкові діти». Вони чуйні, ніжні, вразливі і дуже емоційні. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде романтиком. Така особистість буде прагнути завжди привертати до себе увагу. Проте особистість може вирости дуже вразливою. Такі діти більш інших потребують підтримки та заохочення.
Чорний колір обирають діти, які зазнали стресу. Емоційному і духовному стану такої дитини необхідно приділяти особливо пильну увагу. Необхідно частіше розмовляти з дитиною, розпитувати про її переживання, підтримувати її.
Деякі кольори мають особливо благотворний, іноді навіть лікувальний вплив на організм людини, в тому числі і дитини. Зелений колір допомагає при перевтомі і головному болю. Він стабілізує кров’яний тиск, заспокоює, бореться з хронічною втомою.
