УВАГА! УВАГА! УВАГА!

 

У зв'язку з трагічними обставинами, звертаю увагу батьків: ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Ніколи не залишайте дитину вдома саму, хоча б до 10-12 років. Пам’ятайте: може трапитися усе що завгодно, і достатньо тільки однієї фатальної випадковості, щоб потім пам’ятати про неї все життя. Будь-яка квартира містить масу небезпек для дитини. Їх спектр величезний: від мимоволі включеного газу або випадкової пожежі, що сталася в результаті короткого замкнення електропроводки, — до цілеспрямованого вторгнення чужої людини. Усе це може спричинити непоборні наслідки.

2. Ніколи не випускайте дитину саму на вулицю після 21 години, хоча б до 10-12 років, навіть улітку. Не залишайте дитину саму біля входу в магазин, у аптеку, відділення зв’язку, у дворі, навіть біля власного під’їзду. Також на дачі дитина ніколи не повинна сама гуляти за межами вашої ділянки. І тут може трапитися всяке, достатньо тільки однієї фатальної випадковості.

3. Наполягайте на тому, щоб ваша дитина на все життя чітко засвоїла: треба з підозрою ставитися до чужих людей. Увесь світ для дитини повинен жорстко ділитися на «своїх» і «чужих». Чужому не можна відкривати двері. З чужим нема про що розмовляти в дворі. Від чужого на вулиці не можна приймати подарунки. Із чужим не можна нікуди йти, сідати в автомобіль, виїжджати на автобусі і т. і. Із чужими людьми ніколи не можна сідати в один ліфт.

4. Виховуйте в дітей спостережливість. Повірте, вона буде корисна як для них, так і для вас. Дитина повинна вміти уважно дивитися на всі боки й помічати все, що відбувається навколо. Діти часто помічають те, що ми, дорослі, пропускаємо «поза очима». Навчіть дитину не просто спостерігати, а ще йрозповідати вам про все, що вона помітила незвичайного у дворі, на вулиці, навкруги, на дачі. Не виключено, що її дитячі спостереження приведуть вас до серйозних висновків.

5. Дитина повинна знати: усе, необхідне для неї, вона одержує від вас – батьків. У крайньому випадку, від когось, але у вашій присутності і, обов’язково, за вашим схваленням. Значить, нічого не можна підбирати на вулиці — ні яскравої іграшки, ні гарного папірця. Значить, ніколи й нічого не можна брати в незнайомих людей — ні морозива, ні тістечка, ні напоїв, ні цигарки, ні шприца.

6. Дитина не повинна приносити в будинок нічого з того, що вона все-таки може знайти у дворі або на дачі. Ні кинутої кимось іграшки, ні забутої авторучки, ні яскравої бляшанки, ні симпатичної пляшки, ні знайденої на лавці книги, ні викинутого кимось конверта з рідкісною маркою, ні бездомного собаки, ні приблудної кішки. Усе це може бути джерелом реальної або потенційної небезпеки.

7. Ніякі дитячі сльози ніколи не повинні стати мотивом для того, щоб ви послабили пильність. Ваше слово завжди повинно значити саме «ні», а не «мабуть». Дитина повинна твердо знати й розуміти слова «можна» і «не можна». Усе, що ви визнаєте припустимим для дитини (нова іграшка, собака, кішка), повинне пройти через ваші руки, бути перевірено вами й відповідним чином оброблено.

8. Навчіть дитину не розповідати «першому зустрічному» про ваш сімейний статок, місце роботи й посади батьків.

8 способів впоратися з тривогою за 10 хвилин або менше

 Практично всі ми колись відчуваємо стрес та періодично впадаємо у депресію, однак це не обов’язково означає, що ми хворі. Просто бувають дні, коли нам страшно та особливо не вистачає впевненості й рішучості.

Ось вісім маленьких порад і хитрощів, які можна використовувати, щоб допомогти собі зменшити симптоми тривоги.

1

Слухайте музику

Багато досліджень відзначають заспокійливу силу музики. Прослуховування музики розслабляє наш розум.

Зокрема, дослідження свідчать, що ось ця пісня під назвою "Невагома", створена групою Marconi Union, знижає тривожність на 65%.

2

Дайте собі час

Якщо перед вами виникла ситуація, яка викликає у вас занепокоєння, то візьміть перерву. Наприклад, просто сходіть на коротку прогулянку.

Це може допомогти заспокоїти вас – як фізично, так і психічно.

3

Уявіть найгірше

Що найгірше, що може з вами трапитися?

Можливо, це серцевий напад. Тоді спробуйте подумати як вам буде з ним. Важко? Женіть страх!

4

Пийте чай

Конкретний тип чаю – називається kava tea – може суттєво зменшити рівень тривоги.

Дослідники стверджують, що ця суміш викликає розслаблення. У 2013 році вчені довели, що чашка цього чаю може бути настільки ж ефективною, як медикаментозне лікування, і це без ризику звикання.

5

Подивіться щось смішне

Гумор викликає сміх, а той у свою чергу вивільняє дофамін у наше тіло і зменшує рівень гормону стресу, який пов'язаний з тривогою.

6

Візуалізуйте

Знайдіть хвилинку, щоб уявити собі безпечне місце і себе в ньому.

Якщо це пляж, то пригадайте як гарно ходити по піску, слухати звук хвиль та ніжитися на сонці.

Це безпечне місце викличе у вас позитивні спогади, які теж збільшать рівень дофаміну в крові та заспокоять вас.

7

Пожуйте гумку

Жувальна гумка може допомогти полегшити симптоми тривоги. Дослідження 2011 року зафіксувало, що учасники, які жували гумку два рази на день протягом 2-х тижнів вказали, що були менш занепокоєні, ніж ті, хто не жував.

8

Заохочуйте себе

Коли вам вдалося пройти повз вашу тривогу і зробити завдання, винагороджуйте себе. Це стимулюватиме вас домогтися успіху в майбутньому.

Як уникнути конфлікту

 

Всі люди різні і ніхто не застрахований від конфліктів. Проте бувають ситуації, коли можна запобігти появі сварок, дотримуючись наступних порад:

🔸Уникайте образ. Про що б не йшлося, в якій би сфері не виникли суперечності, ніколи не ображайте опонента.

🔸Запитуйте. Інша людина завжди має свої власні потреби та цілі. Ми всі вступаємо у дискусію, маючи власну точку зору і власні припущення. Постановка запитань дає краще зрозуміти іншу сторону.

🔸Уникайте узагальнень. Вони нагадують про минулі конфлікти та викликають ще більший негатив. Це одна з найпоширеніших помилок нашої свідомості – схильність сприймати за правило будь-який єдиний випадок.

🔸Не тисніть на партнера – на все свій час. Деякі намагаються якомога швидше обговорити проблемні питання та закрити тему. Іншим, щоб тверезо обдумати ситуацію, потрібно більше часу.

🔸Будьте поблажливими. Спробуйте обговорювати все те, що вас дратує, на початковому етапі сварки. Будьте лояльними як до партнера, так і до себе.

Що змушує людей реєструватися у соцмережах та як захиститися від маніпуляцій

 

Соціальні мережі допомагають нам соціалізуватися, позбутися страху самотності та відкрито говорити про свої погляди. 

Проте, що змушує нас реєструватися на нових платформах та як убезпечити себе від маніпуляцій? Розповідає науковий керівник ІКМ Спартак Суббота.  

Маніпуляції — це комплексний вплив, який ховається в деталях. Саме тому, спілкуючись в онлайні, дослідіть профіль співрозмовника, частоту та характер публікацій, сторінки, за якими він стежить, та грамотність.  

Часто ми відчуваємо залежність від соцмереж через синдром втрачених можливостей: 

🔸це нав’язлива тривога пропустити щось важливе або цікаве; 

🔸провокується думками про власну нікчемність та незначимість; 

🔸змушує постійно оновлювати профілі друзів;

🔸збільшує тривогу.  

Щоб дізнатися більше про те, що змушує людей реєструватися у соцмережах та в чому феномен Clubhouse - переходьте за посиланням: https://cutt.ly/7lW9Lnh

Смертельні ігри: що спонукає дітей на небезпечні вчинки

 

Останнім часом ми все частіше чуємо про ситуації, коли підлітки наражають себе на небезпеку без видимого мотиву, і все більше говориться про те, що причина криється в поширенні нових смертельних ігор та челенджів через соціальну мережу TikTok.

Що спонукає дітей брати участь в таких активностях, як вчасно розпізнати мотиви дитини та чи варто батькам обмежувати використання соціальних мереж – пояснює психіатр, науковий керівник ІКМ Спартак Суббота у колонці для Української правди. ЖИТТЯ.

Зокрема, він радить батькам звернути увагу на наступні індикатори в поведінці дитини:

🔸замкнутість або, навпаки, надмірна відкритість;

🔸різке зменшення або збільшення активності;

🔸перепади настрою;

🔸уникнення контактів усередині сім'ї;

🔸погіршення або поліпшення апетиту, різкий набір або втрата ваги.

Переходьте за посиланням та читайте продовження статті - https://cutt.ly/7lbClI0

Як розвинути соціальні навички у дитини

 

Батьки засмучуються, коли бачать, як їхні діти не можуть поділити між собою іграшку або не можуть знайти собі друзів. Якщо у дитини розвинені соціальні навички, вона може впоратися з такими складними ситуаціями. Соціально адаптовані діти знають, як заводити друзів, гратися, починати бесіди з однолітками і дорослими.

Соціальний навик 1. Уміння попросити: «Можна мені погратися з вами?»

Дитині буває нелегко підійти до інших дітей і попросити погратися з ними. Зрештою, діти можуть відповісти: «Ні». Страх відмови може перешкодити дитині навіть спробувати, і тоді вона упустить задоволення від гри з однолітками, а також можливість навчитися чомусь новому в процесі гри.

Дитина досягає найбільшого успіху, коли вона спочатку з'ясовує, чим займається група однолітків, потім з'ясовує, чим вона може бути корисною, а потім пропонує приєднатися до гри. Наприклад, якщо діти грають у школу, вона може запитати: «Можна, я буду учнем?»

Як допомогти дитині

Поспостерігайте разом з дитиною, як граються інші діти. Ставте їй навідні запитання: «Як ти думаєш, для чого Саша використовує кубики? Чи достатньо у нього кубиків, щоб він поділився ними з тобою? Можливо, нам потрібно пошукати ще кубиків, щоб ти міг пограти з Сашею?»

Запропонуйте дитині погратися з кимось удвох. Для неї це буде простіше, ніж вливатися у велику групу.

Соціальний навик 2. Уміння вести розмову

Дітям зазвичай потрібна певна практика, перш ніж вони навчаться вести бесіду - говорити по черзі, не перебивати і слухати співрозмовника. Дітям-інтровертам потрібно, щоб хтось почав розмову і підтримував її. Екстраверти, навпаки, повинні навчитися не перебивати співрозмовника і дати йому можливість висловитися.

Як допомогти дитині

Хорошим способом розвинути у дитини даний навик є приклад батьків і рольові ігри. Покажіть дитині, як правильно спілкуватися, розмовляючи з нею якомога частіше.

Запитуйте її думку з різних приводів і проявляйте щирий інтерес до того, що вона говорить. Якщо її мова занадто довга, обережно поверніть її до теми розмови.

Грайте в ігри, у яких кожен робить свій хід по черзі. Переконайтеся, що у дитини є можливості для творчої гри. Ігри за сценарієм: «Давай уявимо, що ...» допоможуть їй бачити різні ситуації з іншої точки зору.

Соціальний навик 3. Розуміння емоцій оточуючих

Щоб повноцінно брати участь у соціальних ситуаціях і розвивати взаємини з оточуючими, діти повинні читати емоції однолітків, з якими вони граються і спілкуються. Тоді вони зможуть їх зрозуміти і відповісти відповідним чином. Це вимагає від дитини впевненості, тому що інтерпретувати почуття іншої людини досить важко. Якщо впевнена в собі дитина бачить, що двоє її однолітків сперечаються, вона розуміє, що зараз не найкращий час для того, щоб починати гру. Більш того, вона може спробувати розрядити ситуацію. Або, якщо дитина відчуває, що її друг сумує, вона може запропонувати підтримку.

Як допомогти дитині

Перш за все навчіть дитину визначати власні емоції: «У тебе на обличчі посмішка! Певно, ти відчуваєш себе щасливим» або «Я бачу на твоєму обличчі сльози. Тобі сумно?» Після цього ви можете запропонувати, як застосувати цей навик по відношенню до оточуючих: «Саша здається розлюченим. Як ти думаєш, що трапилося?» Або «Як ти думаєш, що відчула Аня, коли впала з гойдалки? Як ми можемо їй допомогти?»

Соціальний навик 4. Впевненість у собі

Коли дитина в цілому добре себе почуває, це позитивно позначається і на її соціальних навичках. Якщо вона розуміє, що робити помилки або терпіти невдачі - це нормально, їй простіше висловлювати свою думку, просити про допомогу або спілкуватися один з одним. Якщо дитині відмовляють у чомусь, вона не сприймає це на свій рахунок і готова наполягати на своєму, при цьому не виходячи за рамки ввічливості.

Як допомогти дитині

Це може здатися парадоксальним, але діти повинні зазнавати невдач, щоб домогтися успіху. Їм потрібно знати, що вони повинні пробувати щось знову і знову - і, врешті-решт, у них вийде. Ключ до оволодіння новими навичками - впевненість у собі.

Також необхідно правильно хвалити дитину. Їй потрібно говорити не просто: «Хороша робота», а бути максимально конкретними: «Я пишаюся тим, як старанно ти працював, щоб вирішити цю складну задачу» або «Спасибі, що приніс мені книгу. Мені вона була дуже потрібна».

Чим зайняти дитину під час карантину?