Як вчителю не збожеволіти та вберегти психічне здоров'я в умовах пандемії COVID-19

 

Залишайтесь врівноваженими незважаючи ні на що!

Життя педагогів постійно сповнене стресом. Власне, це факт – робота з людьми, а тим паче з дітьми та підлітками, саме така!

Останні ж 1,5 роки здається, що стрес вже перейшов у хронічну форму – чи то освоєння дистанційного освіти в умовах пандемії, чи то позачергові перевірки, чи то обов'язкова вакцинація з загрозою втрати роботи, чи то постійне інформаційне тиск та нагнітання ситуації з поширенням захворюваності.

Як у цих умовах залишатися урівноваженим та не збожеволіти? Пропонуємо кілька порад, які обов'язково стануть вам у пригоді.

Фільтруйте інформацію

Ставайте зрозуміло до інформації навколо. З усіх боків ЗМІ тільки й говорять про COVID-19, а статистика, яку щодня транслюють звідусіль, із кожним днем ​​ще страшніша. Звісно, ​​це викликає занепокоєння, адже ніхто не застрахований від хвороби, а вакцинація через ризик побічних ефектів у багатьох викликає страхи. А що буде з навчанням учнів? А як будуть застосовуватись санкції до невакцинованих педагогів? І ще багато запитань!

Подумайте, чи можете ви глобально вплинути на цю ситуацію? Постарайтеся собі зрозуміти, на що ви можете вплинути, а на що ні. Абстрагуйтеся від неконструктивного негативу, та перш ніж реагувати та робити висновки, перевіряйте достовірність будь-яких відомостей. Не дозволяйте маніпулювати своїми емоціями! Це допоможе зберегти емоційне рівновагу.

Робіть те, що справді приносити радість!

Далеко не завжди можна повністю абстрагуватися від подій, які безпосередньо впливають на нашу життя тут і зараз. Дати з вакцинацією, токсичні взаємини з керівництвом, конфліктні відносини з окремими учнями, непланові перевірки документації, сертифікація, хвороби чи ускладнення після щеплення... Перелік можна нескінченно продовжувати.

Якщо все ж таки стресу не можна уникнути, то найбільш дієвий спосіб з ним боротися – дати собі годину та знайти способи, як відновитися.

Плануйте конструктивний відпочинок. Знайдіть годину на те, що вас мотивує та надихає. Це може бути малювання аквареллю, відточення навичок з кулінарії, вишивання хрестиком чи раллі на тракторі! Наповнюйте свою життя яскравими фарбами та позитивом, це є фундаментом емоційного здоров'я.

Не «зависайте» у соцмережах та контролюйте свій екранний час

Хоча світлини з милими котиками та кумедні відео у фейсбуці приносять радість та дозволяють переключити увагу з буденних проблем, на той час зловживання соціальними мережами несе шкоду не лише фізичному, а й психічному здоров'ю. Це викликає залежність від інтернету.

Як з'ясувати вчені з  Університету Х'юстона , існує прямий зв'язок між використанням соцмереж та виникненням депресивних станів. І питання не в самих соцмережах, а в нашому сприйнятті інформації.

Так, щоразу гортаючи стрічку новин, ми підсвідомо порівнюємо собі з іншими, засмучуючись, що чиясь життя є більш насичена та безтурботна; переймаємося коментарями інколи зовсім сторонніх людей, слідкуємо за кількістю лайків своїх світлин/постів та інше. Все це формує пригнічений стан та негативно впливає на самооцінку і врешті-решт позначається на психічному здоров'ї.

Спеціальні програми  допоможуть контролювати час, проведений перед екраном, та в разі потреби за вашими налаштуваннями заблокувати певні сайти, які є пожерцями вашої години.

Не ігноруйте сон

У процесі сну організм відновлюється та опрацьовує отриману протягом дня інформацію, тому щоб нормально функціонувати на наступний день, дорослому необхідно спати не менше 7-8 годин на день.

У свою чергу хронічний недосип викликає пригнічений настрій, роздратованість, знижує загальний тонус, погіршує здатність до концентрації уваги та критичного сприйняття інформації. Усі ці фактори впливають на реакцію організму на емоційну напруженість.

Тож не варто нехтувати здоровим сном для підготовки до творчого уроку чи перевірки учнівських робіт. Інакше ви ризикуєте бути явно не в формі наступного дня!

Знайдіть баланс між розумовим та фізичним навантаженням

А чи знаєте ви, що під час фізичних навантажень наш організм активно виробляє серотонін, він же відомий як «гормон щастя»? Саме тому у протоколах лікування пацієнтів з депресією лікарі обов'язково призначають помірні фізичні навантаження. Фізична активність позитивно впливає на роботу мозку, підвищуючи продуктивність розумової діяльності.

Під час чергової хвилі пандемії є ризик того, що знову не лише школярі підуть на дистанційку, а й припиняють роботу оздоровчі та спортивні заклади. Навіть якщо так, не можна нехтувати звичайними прогулянками на свіжому повітрі та найпростішими фізичними активностями.

Не стримуйте емоцій

Що ви відчуваєте? Страх, відчай, біль, тривогу? Не варто ігнорувати та пригнічувати власні емоції. Однак можна їх спрямовувати у конструктивне русло – у творчість. Малюйте, співайте, ліпіть горщики чи створюйте непересічні освітні курси.

Говоріть про те, що вам болить, однак використовуйте для цього інші формати. Виражайте свої почуття у конструктивному руслі.

Бережіть собі! Піклуйтесь про своє фізичне здоров'я та не дозволяйте зовнішнім факторам вибити вас зі стану психічного рівноваги. Адже не так важливо, що саме з нами відбувається, як ті, як ми сприймаємо ці події.

УВАГА учнів та батьків!

 

Важко уявити сучасний світ без інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. Діти все частіше спілкуються через соціальні мережі, де щодня наражають себе на небезпеку.

Тому, нагадую декілька важливих правил під час користування інтернетом

ПАМ'ЯТКА

* Не давайте нікому своїх паролів.

* Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

* Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

* Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

* Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

* Не діліться своїми фото з незнайомцями.

* Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

* Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

* Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

* Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

* Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

* Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

5 простих

правил для батьків

1. Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність

2. Опановуйте інтернет разом із дитиною

3. Станьте другом дитині у соціальній мережі, або попросіть близьких знайомих зробити це

4. Встановіть "Батьківський контроль". Регулярно оновлюйте антивірус

5. Створіть територію безпечного інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.

Дитина має розуміти, що може розраховувати на підтримку та захист дорослих.

На допомогу батькам, вчителям. Підлітки та наркотики.

 

Підлітки та наркотики.

Наркоманія (від греч. narke – заціпеніння і манія) – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків.

“Систематичне вживання наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркотичній залежності вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація”. За оцінками фахівців зараз у світі налічується приблизно 200 млн. споживачів наркотиків. Іноді називають цифру в кілька разів більшу. Згідно деяких даних, сьогодні у наших містах 60 відсотків хлопчиків і 20 відсотків дівчат віком 15-17 років вже знайомі з наркотиками. Не всі вони їх вживали, але з проблемою знайомі. Небезпека ходить поряд із підлітками. А ті з них, хто спробував вживати наркотик, уже перебувають у небезпеці.

Чому підлітки обирають наркотики?

Цей вік – особливий період і в житті дитини, і в житті її батьків. Дитина дорослішає, намагається приймати перші самостійні рішення, і, звичайно, більше часу починає проводити поза домом. Це нормальний період розвитку дитини. Але саме в цьому віці дуже часто виникають конфлікти в сім’ях, із ровесниками. Непорозуміння, образи, якісь нез’ясовані ситуації можуть підштовхнути дитину до вживання наркотичних засобів. Це спроба заховатися, відійти від неприємностей.

Однією з причин вживання наркотичних засобів є цікавість. Якщо дитина знаходиться в компанії, де всі вживають наркотики, їй важко утриматися. Коли підліток ще не сформував свою точку зору, він піддається впливу групи. У цьому віці характерне саме колективне вживання наркотиків. Бувають випадки і насильного вживання, коли молоду людину підсаджують на наркотик. Велике значення має оточення, благополуччя в родині, приклад батьків. Щоб виявити ранні ознаки вживання наркотиків, на етапі перших спроб, треба уважно стежити за станом підлітка.

Ознаки вживання психотропних речовин

Про вживання наркотичних засобів свідчать перепади настрою – від стану ейфорії, веселощів до агресії, злоби, дратівливості. Ці стани змінюються дуже швидко. Збивається ритм сну – вдень дитина може бути кволою, сонливою, а під вечір активізується, рветься погуляти. Потім затримується, приходить пізно, або й взагалі не з’являтється додому. Характерна поява у дітей нових висловлювань, так званого «жаргону» або «сленгу». Це не є100% ознакою того, що дитина вживає або пробує наркотики, але може вказувати на небезпечне коло спілкування. З’являються нові друзі, дитина намагається приховувати їх імена, номери телефонів, обманює, виходить з приміщення, коли хтось телефонує.

Діти стають замкнуті, відчужуються від близьких, пропускають заняття, крадуть, виносять із дому речі, з’являється схильність до депресивних станів.

Також характерна зміна апетиту. Після прийому деяких наркотичних засобів інколи з’являється «вовчий» апетит, характерні потяг до солодкого та спрага. Організм бореться і намагається розбавити таким чином наркотичну отруту.

Підлітки, які вживають наркотики, стають неохайними. Вони перестають звертати увагу на свій зовнішній вигляд.

Ще однією характерною ознакою є зміна зіниць. В нормі у людини зіниці на світлі вони звужуються, а в темряві – розширюються. Якщо зіниці підлітка розширені майже на все око і не реагують на яскраве світло, це може бути ознакою того, що дитина знаходиться під впливом наркотику.

Насторожити батьків повинна й протилежна ситуація – якщо зіниці дуже вузенькі і в темряві не розширюються.

Також треба уважно спостерігати, чи не з’явились у підлітка сліди від уколів. Зазвичай дитина намагається приховувати їх довгими рукавами або татуюванням.

Навіть перша спроба може бути летальною!

Серед молоді нерідко побутує думка: немає нічого страшного, якщо спробувати наркотик один раз. Це дуже небезпечна помилка. Навіть перше знайомство з наркотиком може викликати алергічну реакцію, загострення прихованої вади серця, гостру кисневу недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі й скінчитися летально.

Чим молодша людина, тим пагубніше впливає наркотик на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток.

А також:

• пропуски занять, зниження успішності в навчанні;

• різкі зміни у поведінці, що не були властивими раніше; (необгрунтована агресивність, злобність, замкнутість, зміна кола друзів, неохайність);

• часті звернення до аптеки;

• поява брехливості, відчуженості;

• виникнення боргів;

• зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки;

• втрата зацікавленості до навчання, праці, захоплень, перегляду телепередач;

• зникнення з дому таких хімічних речовин, як: оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон та інші розчинники;

• поява у підлітка флаконів з невідомими рідинами, а також пакетів з рослинною сировиною;

• знаходження у підлітка шприців, голок, гумових джгутів, закопчених ложок, таблеток, наркотичних речовин;

• наявність у підлітків слідів від ін’єкцій у будь-яких частинах тіла;

• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон вдень, важке пробудження та засинання, тяжкий сон)

• розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, прийом значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги);

• коливання розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата).

Ранні ознаки вживання наркотиків можуть бути різними, в залежності від того, який наркотик, в якій кількості та комбінації вживає підліток.

Однак це повинно спонукати батьків більш пильно віднестись до поведінки дитини, звернутись за порадою до лікаря – нарколога.

Адже отримавши кваліфіковану медичну та психологічну допомогу при перших спробах вживання, дитина чи молода людина має більше шансів уникнути страшної прірви наркотичної залежності.

Поради батькам щодо профілактики поширення серед молоді наркотичних речовин:

1. Встановлювати і дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (розподіл часу для праці, навчання, дозвілля, відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім'ї його обов'язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, сімейні плани тощо.

2. Намагатися тримати під контролем вільний час дитини, цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.

3. Знати товаришів своєї дитини, коло її неформального спілкування.

4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров'я; культивувати розуміння обов'язку допомагати в майбутньому своїм літнім батькам, родичам, дітям, нужденним, утримувати свою сім'ю.

5. Компетентно й педагогічно грамотно (без повчань, моралізування, надокучливості, залякування, з урахуванням індивідуальних і вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркоманів, токсикоманів). Стежити і намагатися, щоб перша інформація про наркотичне лихо надійшла до дітей саме від батьків, родини, а не від компанії з вулиці.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує наркоманію, зваблює їх насолодою від вживання наркотичних і токсичних речовин (кіно, відеофільми, пісенні твори, що акцентують на привабливих сценах "кайфування" в стані наркотичного одурманення свідомості, розуму людини).

7. Розвивати й заохочувати у дітей самостійність, уміння обстоювати власну позицію, переконання; навчати їх протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, прикрашеного наркотичними і токсичними речовинами.

8. Підтримувати постійний зв'язок з навчальним закладом, допомагати їм у пропаганді утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління.

9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин (зміна фізичного стану, поведінки, активності тощо).

10. Бути готовими і рішучими до консультацій з педагогами, психологами, соціальними педагогами, медиками; до відвертої, спокійної розмови з дитиною; до прийняття "дисциплінарних" рішень щодо обмеження "непродуктивного" часу життя дитини і контактування її з "підозрілими" товаришами.

Поради щодо встановлення довіри між підлітком і батьками в кризовий для них період:

- Уважно вислухайте дитину. Прагніть до того, щоб дитина зрозуміла, що вона вам не байдужа і ви готові зрозуміти й прийняти її. Не перебивайте, не виявляйте свого страху, ставтесь до нього серйозно, з повагою.

Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Виявіть співчуття й покажіть, що ви поділяєте і розумієте її почуття;

- Поцікавтесь, що зараз найбільше турбує дитину;

- Упевнено спілкуйтесь з дитиною. Саме це допоможе повірити в її сили.

- У спілкуванні з дитиною використовуйте слова, речення, які сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, хочу допомогти;

- Недооцінка гірше ніж переоцінка. Вмійте слухати, довіряти й викликати довіру в неї.

Наші діти повинні відчувати, що вини не одні і всі ми готові прийти на допомогу.

Швидкий дієвий тест. Про що можуть розказати батькам дитячі малюнки

 

Як визначити характер дитини за улюбленими  кольорами?

Психологи розробили методику, яка дозволяє за кольорами, які дитина найчастіше використовує у малюнках, визначити характер дитини, її реакцію на життєві ситуації і емоційний клімат в сім’ї, а також  спрогнозувати, якою дитина виросте.

Отже, візьміть 5-7 аркушів чистого паперу, кольорові олівці і запропонуйте дитині щось намалювати. Уважно проаналізуйте всі малюнки – і визначте, який колір найбільш часто на них присутній. Саме цей колір розповість про характер вашої дитини.

 Червоний колір використовують активні, непосидючі діти. Це діти-«живчики». Вони живі, неслухняні, невгамовні. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде сміливою, сильною особистістю. Вона буде мати високу працездатність, прагнути до успіху. Однак частіше за все такі особистості виростають великими егоїстами.

 

Помаранчевий колір, як і червоний, найчастіше використовують діти-веселуни. Вони пустують, кричать, веселяться без особливих на те причин. У майбутньому, коли дитина виросте, вона може стати дуже дратівливою. Тому таким дітям слід приділяти особливу увагу. З ними необхідно більше розмовляти, грати, жартувати.

 

Жовтий колір використовують діти з добре розвиненою фантазією. Це діти-мрійники. Вони легко придумують собі захоплюючі розваги, навіть граючи на самоті. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде віддавати переваги різноманітній та цікавій роботі. Вона буде подавати оригінальні ідеї. Завжди буде прагнути до кращого. Однак, разом із тим, вона буде боятися брати на себе відповідальність за скоєні вчинки.

 

Зелений колір використовують діти, яким не вистачає материнської турботи. Такі діти спокійні. Виростаючи, вони не люблять і навіть бояться змін. Тому таким дітям слід приділяти особливу увагу: розвивати творче мислення, інтерес до нових речей і відкриттів.

 

 

Блакитний колір використовують спокійні діти. Вони тихі, спокійні, урівноважені. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде відповідальною, старанною, цілеспрямованою.

 

 

Синій колір обирають спокійні, врівноважені діти. Вони все роблять не поспішаючи й грунтовно. Вони дуже чуйні та емоційні. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде відповідальним, цілеспрямованим, спокійним і розважливим співробітником.

 

 

Фіолетовий колір обирають «загадкові діти». Вони чуйні, ніжні, вразливі і дуже емоційні. У майбутньому, коли дитина виросте, вона буде романтиком. Така особистість буде прагнути завжди привертати до себе увагу. Проте особистість може вирости дуже вразливою. Такі діти більш інших потребують підтримки та заохочення.

 

Чорний колір обирають діти, які зазнали стресу. Емоційному і духовному стану такої дитини необхідно приділяти особливо пильну увагу. Необхідно частіше розмовляти з дитиною, розпитувати про її переживання, підтримувати її.

 

 

Таким чином, уважно вивчивши малюнки дитини, можна визначити її майбутній характер, виявити її переживання. Однак, перш ніж робити будь-які висновки (особливо якщо дитина вибирає похмурі темні кольори), необхідно поговорити з дитиною – обговорити те, що вона намалювала. Якщо малюк систематично, за наявності різнокольорових олівців, воліє малювати одним і тим самим кольором, на це слід звернути увагу. Якщо дитина раз на тиждень намалювала щось у кольорах, які насторожують, наприклад чорний, і логічно це пояснила, то тут немає приводу для занепокоєння. Найчастіше з розмови з дитиною стає зрозуміло, чому маля віддало перевагу саме тому чи іншому кольору і як ці кольори співвідносяться з його настроєм. Можливо, «похмурий» колір просто відповідав художньому задуму дитини.

Кольоротерапія

Деякі кольори мають особливо благотворний, іноді навіть лікувальний вплив на організм людини, в тому числі і дитини. Зелений колір допомагає при перевтомі і головному болю. Він стабілізує кров’яний тиск, заспокоює, бореться з хронічною втомою.

Червоний колір активізує сили організму і навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву активність, активізує обмін речовин! Але з його застосуванням необхідно бути найбільш обережними: довгий вплив червоного кольору на дитину може призвести до перевтоми та роздратування.

Жовтий колір зміцнює нервову систему і зір. Помаранчевий колір сприяє поліпшенню травлення, стимулює роботу щитовидної залози.

 

Дані аспекти впливу кольорової гами на дитину враховуються багатьма виробниками дитячих товарів і дитячого одягу. Вони підбирають спеціальні кольори, які благотворно впливають на дитячий організм. ТМ BіLand, виготовляючи вуличні дитячі майданчики та ігрові елементи, застосовує яскраві кольори, які привертають увагу дитини, пожвавлює її активність. Всі елементи конструкцій фарбуються акриловою фарбою на водній основі, яка є безпечною для дітей та стійкою до погодних умов, що значно збільшує термін експлуатації.

Про що може розповісти дитячий малюнок

Малювання - чудове заняття для дітей і дорослих. Воно позитивно впливає на психіку, занурює в світ чарівної творчості. Для дітей малювання особливо корисно. Адже до 10-12 років вони живуть у світі фантазій. Для них життєво важливо переносити фантазії, а також реальний досвід пізнання світу на папір.

Малювання допомагає дитині:

1. розставити пріоритети (вибрати найбільш важливі для себе предмети, вивчити їх у всіх деталях);
   
2. визначитися зі ставленням до навколишнього світу;
3. передати настрій;
4. «Протестувати» своє сприйняття кольору;
5. зафіксувати на папері приємні (негативні) моменти і таким чином зняти з себе тягар переживань.

Малювання відмінно розвиває моторику, посидючість, логіку і образне мислення. Зіставляючи контури предметів зі знайомими йому геометричними фігурами або персонажами улюбленого мультфільму Гуджітсу, малюк краще розуміє, як влаштований навколишній світ, які реальні розміри речей.

Якщо дитина не любить малювати

Таке в родині трапляється рідко. Але трапляється! Немає сенсу примушувати малюка. Та й переживати особливо не варто. Можна спробувати купити розмальовку, пальчикові фарби. Можна спостерігати за дитиною. Можливо, вона просто не бажає малювати олівцями на папері. А ось на шпалерах і на плитці у ванній малювала би із задоволенням. Значить, потрібно знайти фрагмент шпалер і надати в розпорядження художника-початківця. Або купити їй 3D ручку. Також дитину можна заманити магнітним неокубом або іграшками Бравл Старс. Нехай творить з тими матеріалами, які їй до душі!

Що малюють діти, як це розшифрувати

Малюнки дитини в ранньому віці зрозумілі лише їй одній. Моторика розвинена слабо - рівні, витончені лінії ніяк не вдаються. Зате в процесі малювання шикуються певні «містки» між реальними предметами і їх образами. Так, малюк розуміє, що сонечко малюють за допомогою кола, а ялинки зображують трикутниками.

Важливо! Малювання - один із способів розвитку абстрактного мислення. Дуже стане в нагоді в дорослому житті.

Мами і тата часто роблять помилку, думаючи, що малюнки дитини повинні відповідати певному рівню. Це не так. Рівень майстерності у кожної дитини суворо індивідуальний. Також багато що залежить від віку і ступеня зацікавленості в предметі. Мріючи про новий смартфон або караоке мікрофон, художник-початківець може ретельно малювати кожну деталь гаджета, витратити на це багато годин. А задане в садку дерево зобразити трьома недбалими мазками.

Обов'язково похваліть малюка, розпитайте, що він намалював. Ви здивуєтеся, коли дізнаєтеся, що в каляках-маляках є певна логіка. І малюк точно розуміє, що він намалював. Попросіть пояснити малюнок. Запитайте, що означає цей чоловічок і ця фігура. Так ви розвиваєте словниковий запас малюка, спонукаєте звертати увагу на важливі деталі.

Важливо! Те, що дитина зображує «каляки-маляки», не повинно напружувати. Вони означають лише те, що погано розвинена моторика кисті і пальчиків. Згодом лінії будуть ставати більш впевненими і гладкими.

Малюнки дітей - «віконце» в їх внутрішній світ

Для дитини малюнок - універсальна мова символів. Діти всіх кольорів шкіри малюють базові цінності: будинок, сонце, тата і маму, великі дерева. Сюжети дитячих малюнків дуже схожі. Якщо картинки яскраві, позитивні, сонячні - переживати не варто. Тривогу викликає переважання одного кольору (червоного, чорного). А також ретельне зафарбовування об'єкта. Коли штрихування настільки щільне, що за ним зникає сам предмет.

Діти малюють те, що для них важливо, і те, що хочеться мати. Якщо в будинку немає собаки, а дитина наполегливо зображує собаку, є привід задуматися про маленького друга. Має значення і розмір. Важливі для себе речі малюк малює великими, другорядні предмети - маленькими. Також для дитини характерно більше уваги приділяти контурам, заштриховуючи предмети абияк. Така «недбалість» - свідчить про душевну рівновагу, гармонію зі своїм внутрішнім світом.

До речі, про розмір. Ви, напевно, помічали, що стандартний аркуш паперу А4 малуватий для юного художника. Зробите дитині подарунок! Купуйте для неї великі листи А1 або альбом зі скріпкою, який можна розгорнути. Інтерес до малюнків подвоїться!

Важливо! Діти не можуть довго захоплюватися одним видом діяльності. Може бути так, що вони малюють весь місяць без перерви, а потім зовсім втрачають інтерес до фломастерів і паперу. Не потрібно переживати з цього приводу. Нехай олівці будуть доступними. Малюк обов'язково повернеться до цього заняття!

Коли потрібен психолог

По дитячим картинкам і аксесуарам можна багато чого довідатися про внутрішній стан дитини. Тому педагоги і дитячі психологи завжди приділяють увагу малюнкам малюка. Вони спостерігають за творчістю дитини в динаміці. Якщо регулярно з'являються тривожні символи, ознаки поганого настрою, звертають на них увагу батьків.

Про внутрішні розладах може свідчити зображення:

• осіб протилежної статі (в нормальній ситуації маленький хлопчик буде зображувати хлопчика);
  
• себе на маленькій частині листа при порожньому вільному місці (в нормі, коли зображення людини займає 2/3 сторінки);
• потворних відразливих персонажів, злих тварин.

Важливо розуміти, що неможливо судити про психічний стан дитини по одному малюнку. Для нього це може бути миттєвий сплеск емоцій - вранці або через годину негатив піде. Але якщо малюнки одного типу повторюються протягом тижня (місяця) і викликають у батьків питання, потрібно поговорити з малюком, піддати аналізу його відносини з членами сім'ї, дитячим колективом (якщо він ходить в школу або дитячий сад).

Важливо! Часто причиною тривожних і страшних малюнків стає перевантаженість психіки іграми і мультфільмами. Варто обмежити споживання контенту, як малюнки приходять в норму!

Чим відрізняються картинки дівчаток і хлопчиків

Психіка дівчаток і хлопчиків відрізняється. У них різне сприйняття дійсності, стиль спілкування. Тому і малюнки - різні. Подивимося на відмінності картинок у дітей 3-8 років в залежності від статі.

1. Хлопчики використовують скромніший набір фарб. Шість базових кольорів для них - цілком достатньо. Вони можуть малювати навіть простим олівцем. Дівчатка більш вимогливі до діапазону кольорів. Обожнюють фарби і олівці з блискітками, фломастери яскравих змішаних відтінків (малиновий, золотистий, рожевий, фіолетовий).
   
2. Тематика малюнків хлопчика - автомобілі, залізниці, літаки, роботи, зброя. У дівчаток - принцеси, квіти, парки, красиві наряди, мультиплікаційні персонажі.
3. Хлопчики наполегливі. Юний джентльмен здатний 100 раз малювати один і той же паровоз. Дівчинка - відноситься до паперу більш економно. Вона постарається зобразити все, що її цікавить, на одному аркуші паперу. Та й розфарбує більш ретельно.

Увага! Особливість дитячої психіки в тому, що навіть монстрів вони малюють добрими, симпатичними. Якщо це не так, варто затурбуватися, переглянути свій стиль відносин з дитиною, обмежити її спілкування з гаджетами або людьми, які погано на неї впливають.