🗣️ відчуття нестачі повітря або задухи;
🥴 запаморочення, хиткість або млявість;
❣️ миготіння чи прискорене серцебиття;
🌀 тремтіння або дрижання;
😰потовиділення;
🤐нудота або неприємні відчуття в животі;
😳 деперсоналізація або дереалізація;
🤲 відчуття оніміння або поколювання;
🥶🥵припливи тепла/холоду;
🫁біль або дискомфорт у грудях; 😬страх смерті;
😵страх втратити контроль чи збожеволіти.
❗ЩО РОБИТИ:
1. Обов’язково треба сказати дитині правду, як би це не було боляче. Часто батьки не говорять дітям про смерть близького через страх «зустрітися» з реакцією дитини, з її почуттями. Правда дитині потрібна для того,щоб зрозуміти ситуацію, різкі зміни в житті. З невідомості народжується страх. Малюк сприймає це по своєму. Він може подумати, що причина в ньому, що він не такий як треба, поганий і тому близька людина його покинула. Це може призвести до життєвого девізу «Я не вартий нічого в цьому житті». Або може бути інший варіант – дитина може подумати, що людина, яка померла погана, оскільки покинула. Це може призвести до думки про те, що неможна нікому довіряти в цьому світі, оскільки навіть рідна людина зрадила.
Поради для батьків
Життя педагогів постійно сповнене стресом. Власне, це факт – робота з людьми, а тим паче з дітьми та підлітками, саме така!
Останні ж 1,5 роки здається, що стрес вже перейшов у хронічну форму – чи то освоєння дистанційного освіти в умовах пандемії, чи то позачергові перевірки, чи то обов'язкова вакцинація з загрозою втрати роботи, чи то постійне інформаційне тиск та нагнітання ситуації з поширенням захворюваності.
Як у цих умовах залишатися урівноваженим та не збожеволіти? Пропонуємо кілька порад, які обов'язково стануть вам у пригоді.
Ставайте зрозуміло до інформації навколо. З усіх боків ЗМІ тільки й говорять про COVID-19, а статистика, яку щодня транслюють звідусіль, із кожним днем ще страшніша. Звісно, це викликає занепокоєння, адже ніхто не застрахований від хвороби, а вакцинація через ризик побічних ефектів у багатьох викликає страхи. А що буде з навчанням учнів? А як будуть застосовуватись санкції до невакцинованих педагогів? І ще багато запитань!
Подумайте, чи можете ви глобально вплинути на цю ситуацію? Постарайтеся собі зрозуміти, на що ви можете вплинути, а на що ні. Абстрагуйтеся від неконструктивного негативу, та перш ніж реагувати та робити висновки, перевіряйте достовірність будь-яких відомостей. Не дозволяйте маніпулювати своїми емоціями! Це допоможе зберегти емоційне рівновагу.
Далеко не завжди можна повністю абстрагуватися від подій, які безпосередньо впливають на нашу життя тут і зараз. Дати з вакцинацією, токсичні взаємини з керівництвом, конфліктні відносини з окремими учнями, непланові перевірки документації, сертифікація, хвороби чи ускладнення після щеплення... Перелік можна нескінченно продовжувати.
Якщо все ж таки стресу не можна уникнути, то найбільш дієвий спосіб з ним боротися – дати собі годину та знайти способи, як відновитися.
Плануйте конструктивний відпочинок. Знайдіть годину на те, що вас мотивує та надихає. Це може бути малювання аквареллю, відточення навичок з кулінарії, вишивання хрестиком чи раллі на тракторі! Наповнюйте свою життя яскравими фарбами та позитивом, це є фундаментом емоційного здоров'я.
Хоча світлини з милими котиками та кумедні відео у фейсбуці приносять радість та дозволяють переключити увагу з буденних проблем, на той час зловживання соціальними мережами несе шкоду не лише фізичному, а й психічному здоров'ю. Це викликає залежність від інтернету.
Як з'ясувати вчені з Університету Х'юстона , існує прямий зв'язок між використанням соцмереж та виникненням депресивних станів. І питання не в самих соцмережах, а в нашому сприйнятті інформації.
Так, щоразу гортаючи стрічку новин, ми підсвідомо порівнюємо собі з іншими, засмучуючись, що чиясь життя є більш насичена та безтурботна; переймаємося коментарями інколи зовсім сторонніх людей, слідкуємо за кількістю лайків своїх світлин/постів та інше. Все це формує пригнічений стан та негативно впливає на самооцінку і врешті-решт позначається на психічному здоров'ї.
Спеціальні програми допоможуть контролювати час, проведений перед екраном, та в разі потреби за вашими налаштуваннями заблокувати певні сайти, які є пожерцями вашої години.
У процесі сну організм відновлюється та опрацьовує отриману протягом дня інформацію, тому щоб нормально функціонувати на наступний день, дорослому необхідно спати не менше 7-8 годин на день.
У свою чергу хронічний недосип викликає пригнічений настрій, роздратованість, знижує загальний тонус, погіршує здатність до концентрації уваги та критичного сприйняття інформації. Усі ці фактори впливають на реакцію організму на емоційну напруженість.
Тож не варто нехтувати здоровим сном для підготовки до творчого уроку чи перевірки учнівських робіт. Інакше ви ризикуєте бути явно не в формі наступного дня!
А чи знаєте ви, що під час фізичних навантажень наш організм активно виробляє серотонін, він же відомий як «гормон щастя»? Саме тому у протоколах лікування пацієнтів з депресією лікарі обов'язково призначають помірні фізичні навантаження. Фізична активність позитивно впливає на роботу мозку, підвищуючи продуктивність розумової діяльності.
Під час чергової хвилі пандемії є ризик того, що знову не лише школярі підуть на дистанційку, а й припиняють роботу оздоровчі та спортивні заклади. Навіть якщо так, не можна нехтувати звичайними прогулянками на свіжому повітрі та найпростішими фізичними активностями.
Що ви відчуваєте? Страх, відчай, біль, тривогу? Не варто ігнорувати та пригнічувати власні емоції. Однак можна їх спрямовувати у конструктивне русло – у творчість. Малюйте, співайте, ліпіть горщики чи створюйте непересічні освітні курси.
Говоріть про те, що вам болить, однак використовуйте для цього інші формати. Виражайте свої почуття у конструктивному руслі.
Бережіть собі! Піклуйтесь про своє фізичне здоров'я та не дозволяйте зовнішнім факторам вибити вас зі стану психічного рівноваги. Адже не так важливо, що саме з нами відбувається, як ті, як ми сприймаємо ці події.
Дитина не завжди може висловити словами те, як вона відчуває себе в колективі. Навіть якщо проблеми є, батьки часто дізнаються про них через...
