Для дітей і дорослих. Сім технік, як зняти тривожність під час карантину

Що більше тривоги, то більше ми «розділяємося» з тілесністю

«Тілесне усвідомлення» і «протитривожність» для дітей (і дорослих). Сім простих практик.

«Тілесне усвідомлення» — це те, що дозволяє і нам, дорослим, знизити тривожність, повернути відчуття «справжнього» і контролю над побутовістю. «Усвідомлення» — активність «мережі оперативного спокою» нашого мозку — зараз допомагає впоратися з карантинним напруженням. І це те, чого було б добре навчити дітей. Чим більше тривоги і напруження, тим більше ми «розділяємося» з тілесністю.

Ось про що вам потрібно  домовитися з дітьми.

1.Щогодини   зупиняйтеся і «дослухайтеся» до тіла. Де є напруження, холод, тепло, чого тіло «хоче»? Чи не час поїсти? Чи потрібно піти в туалет? Побігати, потягнутися, обійнятися? Обов’язкова програма — зробити ковток води.

2.Ми уявляємо, що долоня — це сонячний промінь. Торкайтеся до різних частин тіла дитини своєю долоньою, а дитина відчуває, як тепло і сонячне світло наповнюють і розслаблюють це місце. Повільно торкайтеся до чола, живота, плеча, пальчиків на руці, проходьте «врозкид» по всьому тілу. А малюк уявляє, як тепло і світло наповнюють і зігрівають його.

3.Граєте в «пластилін»: знаходимо місце, де в тілі відчувається напруження, і «розминаємо» його, як розминають долоньками трохи затверділий пластилін

(можна уявити крижинку або замішувати тісто).

4.Малюйте «пряникову людину» і просіть, щоб дитина позначила будь-якими знаками (хрестиком, каляками-маляками), де в цій людині «живе» смуток, або радість, чи злість — залежно від емоції, яку вона проживає.

5.Вигадайте для неї практику — Стрижі й Орли. Переміщайтеся з нею по кімнаті, «перетворюючись» на стрижів — швидко «летіли», часто змахуючи крилами. Попросіть її відчути, як б'ється серце, коли вона «стриж», що відбувається з диханням. Які — швидкі чи повільні — у неї думки. Запитайте, що відбувається із зором, що змінюється (зір стає тунельним). Розповідайте  їй, що іноді, коли нам потрібно швидко виконати дію, уникнути небезпеки, коли нам тривожно, ми, мов ті стрижі, стаємо стрімкими і активними. Але довго в такому стані «літати» не можна. Ми дуже стомлюємося, наше серце, наша нервова система не витримають. І ми не побачимо, куди далі «летіти».

А потім ми перетворюємося на Орлів. Орел ловить хвилю. Майже не змахуючи крилами «летить», не поспішаючи. Велично, на повний розмах своїх крил. Я питала у дочки: «А якою ти зараз себе почуваєш? Відчуваєш, як глибоко і повільно, спокійно дихаєш, як почувається твоє тіло, як б'ється серце? А що змінилося в погляді? (Зір може бути більш периферійним, ми можемо звертати увагу на більшу кількість деталей)». Іноді нам важливо бути стрижами. Іноді — Орлами. Стан Орла став нашою «тілесною медитацією» для спокійного усвідомленого уповільнення.

6.Доторкніться долонькою до різних поверхонь — до теплої батареї (зупинитися, дослухатися до відчуттів), до щоки, до скла, до мокрої поверхні, до чогось дерев’яного, пухнастого. Робити це повільно. «Сканувати», як змінюється настрій.

7.Є «барометр» настрою —  час від часу запитуйте у дітей: «Ти як?». І вона показує великий палець: вгору означає радість, донизу — смуток, вбік — злість. Це дає їй можливість відрефлексувати, усвідомити власний стан, щонайменше — назвати його. І залежно від того, що вона «показує»,  питайте: «Тебе обійняти, хочеш води, хочеш побути на самоті?». Часом вони самотужки переводить положення пальця з «нижньої» позиції у «верхню». І починає посміхатися, ніби «важіль настрою» сама повернула.