Як жити й любити на карантині – поради!!!

На карантині в багатьох із нас настрій змінюється кілька разів за день – від “потрібно цінувати кожну мить, адже коли ще ми стільки набудемось разом?” до “як я втомилась/ втомився від обмеженості простору, безкінечного онлайну, уроків, кухні, неможливості погуляти з рідними і друзями”.

Як продовжувати жити (а не виживати 😊), любити і творити в умовах самоізоляції.

ПЕДАГОГИ

-  1. Прокрастинуйте на здоров’я!

Усе прийде вчасно. Тільки ти не запізнюйся.

Для цього треба навчитися не поспішати.

Вей Де-Хань

Зазвичай я закінчую роботу (заповнення заявки, проєкт, звіт тощо) в останні дві хвилини перед дедлайном. Звісно, щоразу ризикуючи дістати гарбуза замість карети 😊! Раніше я навіть намагалася боротися з цією особливістю. Як не дивно, з часом прийшло розуміння переваг відкладання важливих справ на потім:

·  Перша перевага – насолода тими справами, які дійсно до душі саме зараз і саме тут: посиденьки з родиною, книга, приготування смачної страви, перегляд фільму, прогулянка. До речі, чи замислювалися ви, що прокрастинувати можна, лише перебуваючи в безпеці, у зоні комфорту? Тож це прекрасно – мати час на приємні речі в спокійній та сприятливій атмосфері.

·  Друга перевага – брак часу на абсолютно руйнівну перфекціоністську рефлексію щодо виконаної роботи, на те, що можна було би переробити й удосконалити, якби був час 😊

·  Третє – це якість. З мого досвіду, будь-які проєкти та ідеї народжуються успішними тоді, коли добре виношені, виплекані без поспіху й метушні, обмірковані і продумані. Отже, festina lente – поспішай повільно – один із моїх орієнтирів.

-   2. Говоріть “ні”!

На карантині я вдосконалюю навичку, якої раніше мені конче бракувало, – говорю “ні”. Щоби робити це комфортно, варто зрозуміти, що “ні” – це не просто відмова. Це прояв поваги до зобов’язань, які я взяла на себе раніше. Це – відповідальність і вибудова пріоритетів: зробити те, що обіцяла, якісно. “Ні” неважливим і беззмістовним речам допомагає досягти рівноваги й балансу.

-  3. Відновлюйте свій ресурс у зручний для вас спосіб

Сьогодні реальністю став VUCA-світ (нестабільний, невизначений, складний і неоднозначний: VUCA – абревіатура від volatility, uncertainty, complexity і ambiguity, – ред.). Зараз набагато складніше планувати, орієнтуючись на майбутнє. Я знайшла для себе ресурс у тому, що є сталим і безумовно сенсовим, незважаючи на жодні зміні – у минулому. Це сімейні фотоархіви, родинні історії і спогади, записи й щоденники – те, на що раніше не вистачало часу.

Перебираючи світлини на твердих картках, пожовклі папери, стоси листів і поштових листівок, я фізично відчуваю енергетику своїх рідних, моя внутрішня сила зростає, зникають тривоги та сумніви. Отже, тільки ви знаєте, що дає вам ресурс та енергію!

І головне під час карантину – це любов, безумовні сприйняття та підтримка родини, щоби було, з ким прокрастинувати, заради кого говорити “ні” та з ким ділити минуле й майбутнє!

-   4. Не вимагайте від себе продуктивності 24/7

Нічого страшного не станеться, якщо ви не переглянете всі доступні вебінари або не перечитаєте всі книги зі списку. Самоосвіта, звісно, важлива, але не важливіша за повноцінний сон і час, проведений із близькими. Пограйте зі своїми дітьми! Не вимагайте від них слухняності, спокою та вивчення всіх уроків. На мою думку, усім освітянам і освітянкам варто замислитись: що буде важливішим після карантину – стоси списаних паперів чи щасливі очі дітей?

-   5. Допомагайте та підтримуйте одне одного

Тримаючи дистанцію, залишайтесь близькими. Діліться досягненнями та гарними новинами й не бійтесь просити про допомогу. Адже поряд із нами завжди є ті, хто потребують підтримування, і ті, на кого можна покластись.

-   6. Будьте відповідальними

За інших і за себе. Пам’ятайте, що ми відповідальні й за те, якими вийдемо з карантину.

-   7. Створіть свій талісман і працюйте разом із ним

Мені допомагає мій талісман “Матильда” – м’яка іграшка (собака), її минулого року так назвала одна учениця. Вона завжди в мене на столі в кабінеті, а зараз я її забрав додому й на уроках у Zoom показую дітям, що вона з нами, – так усім веселіше і спокійніше.

-   8. Дозволяйте “трохи” більше, ніж на уроках офлайн

Я дозволяю дітям на уроці трохи погратись і помалювати щось на загальному екрані у Zoom. Це для них – наче шкільна дошка. Навіть не думав, що вони будуть так чекати на цю частину уроку!

-   9. Приділяйте час відпочинку, це важливо

Завжди спілкуюсь із дітьми та запитую про їхній стан, самопочуття й наголошую на важливості повноцінного сну 😊 Так, саме на ньому. Оскільки середній час здачі домашніх робіт на початку дистанційного навчання був у проміжку між 23.45 – 00.15, я щоразу наголошую: якщо ви не встигаєте, лягайте спати, а роботу надішлете завтра. Ніхто від цього не помре, а ви натомість виспитесь. Зараз роботи ввечері вже майже не надсилають😊І це дійсно знімає тиск, присутній зараз у всіх.

Головне – підтримувати одне одного та допомагати, і все буде добре.

Карантин – чудова нагода краще зрозуміти свої пріоритети, переосмислити буденність і поглибити знання.

-   10. Постійно переглядайте свої пріоритети

Це допомагає бути своєчасною/своєчасним, звільняти життя від непотребу і спрямовувати ресурси на дійсно цікаве. Буває, що ми наслідуємо моделі поведінки або цілі, які давно застаріли й не надихають нас на нові звершення. Будьте прискіпливими, уважно аналізуйте все, що відбувається, звертайте увагу на свої відчуття. Щось спричиняє роздратування або гнів? Можливо, завдання, які стоять перед вами, зовсім не відповідають вашій місії. Тоді саме час відкласти їх у сторону і сконцентруватися на важливому.

-   11. Візьміть час на засвоєння інформації

Для засвоєння нового і швидкої адаптації до змін нам необхідні часові проміжки, коли нічого не відбувається. Паузи між зустрічами та подіями, коли можна інкорпорувати набутий досвід, налаштуватися на співрозмовника/співрозмовницю, помилуватися природою і випити кави, – дійсно цінний. Навчайтесь їх поєднувати з подіями, до яких ви активно залучені, адже піклуватися про себе – це справжнє мистецтво. Так ви зможете зберегти зацікавленість і гарний настрій на шляху до мети.

-   12. Використовуйте кожну нагоду для зростання

Зовсім маленький крок, який ми робимо щодня назустріч своїй мрії, призводить до значного прогресу на фініші. Визначте, що дійсно важливо для вас, і рухайтесь потроху, докладайте зусиль, але не переобтяжуйте себе. Достатньо пів години або години на день присвятити вивченню іноземної мови, фізичним вправам або перегляду онлайн-курсу. Зафіксуйте стан справ на сьогодні й оцініть ситуацію через рік, два або три. Ви здивуєтесь позитивним змінам, які відбулисья непомітно.

Мої поради як колеги:

-  1. Менше

-  2. Цікавіше

-  3. Простіше

Мої поради для колег:

- 1. Допоможіть дітям менше тривожитися.

Телефонуйте або пишіть лист один раз на день одній дитині. Отримайте відповідь, почуйте, зрозумійте.

- 2. Позитивно, оптимістично і вдячно контактуйте з батьками.

- 3. Не “розгубіть” свій клас!

Створіть у Google Classroom “класну сторінку” і пропонуйте та приймайте пропозиції дітей щодо різних карантинних справ. Наприклад:

·  Фотосушки “Красиве й незвичне в природі”, “Карантинна весна”, “Ранок у селі”;

·  Відеоролики “Я роблю це вперше”, “Я роблю це для….”, “Невже це я роблю? 😊”;

·  Нотатки – “Мій ідеальний карантинний день”, “Мій неідеальний карантинний день”, “День, який запам’ятався”, “Щасливий день”;

·  Пропозиції – “Що ми зробимо, коли зустрінемося?”, “Що зробимо для себе, для інших людей, для природи?”;

·  Придумайте секретний шифр класу;

·  Намалюйте мапу свого руху протягом дня;

·  Складіть колективний твір – кожен і кожна пише по одному реченню, яке бере з будь-якої домашньої книги 😊.

·  Нехай діти напишуть про те, що в кого є в кімнаті: живе, червоного кольору, тепле, м’яке, те, що радує, непотрібне тощо. Потім зберіть, наприклад, 20 непотрібностей і викиніть, зробіть світлину.