На вчителів тиснуть з усіх боків: адміністрація, колеги, діти, їхні батьки. Інколи з цим тиском справлятися стає майже неможливо. Саме тому вчителям особливо важливо розвивати емоційну стійкість.
Згідно з підрахунками німецьких і американських дослідників, майже третина вчителів страждають від емоційного вигоряння. Інші дослідники вказують на те, що причина виходу багатьох педагогів з професії — підвищений стрес і невміння з ним справлятися.
Що таке емоційна стійкість і як її розвинути
Емоційна, або психічна, стійкість визначає те, як ми справляємося з ударами долі, кнопками на стільці й раптовою перевіркою. Це ще можна назвати гнучкістю. Якщо вона є, значить, ми вміємо адаптуватися до ситуації: розбиратися в собі, розуміти, що і чому ти відчуваєш, звертатися по допомогу.
Дослідники розглядають психологічну стійкість як поєднання таких якостей, як соціальна компетентність, оптимізм, відчуття своєї мети, надійні прихильності в сім’ї та школі, навички розв’язання проблем, ефективний стиль самоконтролю, позитивна самооцінка. Розвиваючи хоча б один з компонентів, ми покращуємо ситуацію в цілому.
Ось декілька порад, як можна розвивати цю компетенцію в собі постійно.
- Уважне ставлення до своїх емоцій
Навички самоконтролю ростуть з таких невигадливих прийомів, як просте словесне позначення конкретного переживання. Зрозуміти, що зараз ви не в дусі, засмучені, готові вибухнути — вже багато чого варте. Олена Агілар, американський коуч, яка допомагає педагогам впоратися з вигоранням, запевняє, що ви завжди можете виявити ці секунди між стимулом і реакцією — і правильно зреагувати. Не кинути назад в кривдника паперовий м’ячик, а видихнути й повести більш продуману розмову.
- Залученість і зосередженість на меті
У повсякденному житті легко забути, що у нас завжди були особисті цінності, цікаві переконання і хоч якесь покликання. Неважливо, чи збираєтеся ви змінювати світ, нести світло освіти туди, куди воно при інших умовах не проникає, або просто знаєте, що без вас дітям буде ще гірше, — корисно час від часу собі нагадувати про це.
- Робота з інтерпретацією подій
Один і той же коментар завуча можна розшифрувати як повідомлення про нашу нікчемність, а можна — як випадковий набір звуків або навіть цікавий виклик. Трактування з позитивної сторони допомагає бути спокійніше і ефективніше. Добре, коли ви сприймаєте все простіше та переконані, що ваші успіхи закономірні, а неприємності випадкові і в цілому ви здатні все це перемогти.
- Пошук нових ідей і професійного розвитку
Саморозвиток завжди трохи підвищує самооцінку. А ще на цих модних курсах зазвичай розповідають, як поліпшити свої софт скіллс. Загалом, не відмахується від цього – завжди може знайтися щось цікавеньке на таких заняттях.
- Формування кола підтримки
Подружіться з новим біологом, який ховається в учительській за шторкою, візьміться займатися наставництвом, відродите зв’язки з подругою студентських часів. Загалом, чим більше людей, які зателефонують вам в скрутну хвилину, тим більше шансів, що ви переживете цю важку хвилину з гордо піднятою головою.
Гарна ідея — сформувати учительський гурток, в якому всі один одного підбадьорюють, розповідають, чому вони прийшли в професію, що у них виходить, а що ні.
Взагалі, було б здорово, якби шкільне керівництво придивлялися до педагогів: «А що це у нашої Марії Степанівни такий стомлений вигляд? Чи не час нам організувати спільний лижний похід?» Адже школі потрібні пристрасні й цілеспрямовані люди. А вони іноді такими стають завдяки лижним походам та підтримці навколишніх.
Немає коментарів:
Дописати коментар