Свято першого дзвоника для першокласника – важливий крок у доросле життя, що водночас і захоплює, і хвилює. Іноді День знань стає справжнім випробуванням на міцність і часто призводить до стресу в цілої родини.
Щоб зберегти якнайбільше нервових клітин напередодні першого вересня, журналісти Проєкту «Навчаємося разом: дружня школа» підготували низку порад для батьків і вчителів «першачків».
Зміни, які раптово увірвалися в їхнє життя, – ось головний чинник стресу напередодні першого вересня в першокласників. Якщо порівнювати з переживаннями дорослих, вони подібні на зміну сфери діяльності чи навіть переїзд до іншого міста – а це добрячий привід для стресу, чи не так?
За словами психологині Анастасії Заремби, для дітей дуже важлива стабільність, а школа (навіть у порівнянні із садочком) – це щось зовсім нове й невідоме.
«Незнайомі дорослі, яких потрібно слухатись, багато незнайомців-однолітків, незрозуміла установа, уроки замість ігор – усе це неабияка причина для стресу», – каже Анастасія Заремба.
Щоб його уникнути, батькам і вчителям необхідно познайомити дітей зі школою трохи раніше і поступово привчати малечу до відповідного режиму.
«Варто погуляти з дитиною на території школи до першого вересня, якщо це можливо, провести екскурсію по самій школі: показати, де знаходиться класна кімната, туалет, їдальня, – радить психологиня. – Не менш важливим є знайомство з учителем. Батькам варто продемонструвати дитині, що вони довіряють йому, і до цієї людини можна і варто звертатись за різних обставин».
Напередодні початку навчання в школі на батьківські плечі лягає відповідальна місія: привчити дитину до шкільного режиму. Визначити, коли треба лягати, щоб добре відпочити й виспатися, та о котрій прокидатися, щоб устигнути без метушні зібратися й дійти чи доїхати до школи.
«Це краще зробити завчасно: першокласник може бойкотувати школу лише тому, що ввечері хоче довше гратись, а вранці не може прокинутись. Потрібно детально розповісти дитині про графік уроків у школі, правила поведінки та домашні завдання, транслювати спокій та впевненість, що все буде гаразд, а якщо ні – то все можна вирішити», – пояснює пані Анастасія.
Утім, учителеві важливо донести до батьків думку: що занадто – то не є добре. Варто переконати батьків, щоб вони не перестаралися, адже активна підготовка до школи може відбити будь-яке бажання туди ходити!
«Активне навчання писати, читати, рахувати часто супроводжується тиском з боку батьків та конфліктами, які призводять до негативного ставлення до школи ще до того, як розпочалися уроки», – зазначає психологиня.
Додатковий стрес у першокласника можуть спровокувати батьки, родичі та просто дорослі, лякаючи дитину неприємними розповідями про власний шкільний досвід. Настанови на кшталт «От у школі тебе навчать гарно поводитися!» можуть призвести до того, що дитина, навіть не пізнавши шкільного життя, вже вважатиме його чимось неприємним, а відтак – не захоче навчатися. Такий собі шкільний «бабайка».
Закцентуйте увагу на приємних спогадах: впевнені, що деякі з них досі викликають усмішку і гріють душу.
«Дозвольте дитині створити власне враження та отримати власний досвід. Ваш власний буде доречним лише тоді, якщо в дитини виникнуть схожі труднощі: це буде проявом емпатії та підтримки, необхідної школяреві в перші місяці навчання. Але в жодному разі не можна знецінювати почуття дитини. Кажіть: «Розумію, що тебе це засмучує, в мене теж була неприємна історія в молодших класах, хочеш поділюся з тобою і розкажу, як я впоралась/впорався?», – радить Анастасія Заремба.
Джерелом стресу в першокласників також часто стають великі очікування, які родина покладає на нього: що буде, якщо він не впорається? Не обтяжуйте малечу власними сподіваннями, а навпаки – підбадьорте й говоріть про мрії та прагнення вашої дитини щодо шкільного життя.
Попри всю важливість події, перше вересня – це насамперед свято. Щиро відсвяткуйте його та весело проведіть час разом.
Немає коментарів:
Дописати коментар