6 порад, які допоможуть дитині зосередитись на навчанні під час “дистанційки”

 

Дистанційне навчання дається нелегко всім учасникам процесу: дітям, вчителям і батькам.

 

У дорослих більше обов’язків, а дітям важко вчитися не в класі, особливо, якщо доступу до всіх необхідних технологій немає.

А ще діти багато відволікаються.

Тому HuffPost збірало декілька порад, за допомогою яких батьки зможуть привернути увагу школярів до навчання.

Визначіть, що насправді означає “звертати увагу”

Ми вимовляємо цю фразу, але що вона означає?

Як “звертати увагу”, коли дитині 7 років?

Поговоріть з дитиною про те, що насправді означає “звертати увагу”:

чи слухає вона вчителя?
чи дивиться на того, хто говорить?
чи стежить за тим, що відбувається?
Створіть спеціальний навчальний простір

Це може бути складно, коли квартира маленька, а людей в ній багато. Але це важливо.

“Неважливо, кухня це чи вітальня, але в цьому місці не повинно бути відволікаючих предметів, таких як телефони і телевізор. І найголовніше – це місце має бути постійним, тому що це сигналізує вашій дитині, що пора вчитися”, – каже педагог Сара Браун Весслінг.

Дозвольте їм рухатися

Коли ви бачите, як ваші діти вертяться на стільці, то думаєте, що вони втратили інтерес. Інколи це може бути правдою. Але іноді дітям просто потрібен рух, щоб налаштуватися.

“Як і в школі, деяким учням потрібно соватися або рухатися, щоб зосередитися”, – каже Весслінг.

Знайдіть найкраще місце…для вас

Батькам школярів, які на дистанційному навчанні, може бути особливо складно зрозуміти, де і коли їм перебувати з дитиною.

Важливо, щоб ви мали можливість спостерігати за її навчальним процесом, але не перебувати надто близько, оскільки це може відволікати всіх.

Але особливо важливо зрозуміти, як буде комфортно саме вашій дитині. Можливо, вона навпаки більш зосереджена, коли ви поруч.

Поговоріть з учителем вашої дитини

Повідомте вчителю вашої дитини заздалегідь, якщо щось в навчальному процесі для неї не працює.

Також наберіться терпіння.

“Будьте милосердними і співчутливими до вчителів зараз, як ніколи”, – каже педагог Меган Аллен.

Не карайте дітей

Спостерігати за тим, як ваша дитина “бореться” з онлайн-навчанням, може бути нелегко. Ми всі хочемо, щоб це працювало. Але не карайте свою дитину, коли вона старається.

“Замість цього змоделюйте поведінку, яку ви найбільше хотіли б бачити, хваліть за дрібниці”, – радить Весслінг.

Також пам’ятайте, вчитель вашої дитини насправді є її вчителем.

Це допоможе вам всім пройти через це, як команді.

5 порад батькам для підвищення продуктивності під час онлайн-навчання

 

Батьки несуть велику відповідальність за те, щоб їх діти отримували максимальну користь з онлайн-навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини. Батьки можуть сприяти успіху онлайн-учнів, слідуючи декільком простим порадам.

Ставтеся до регулярного навчального часу як до роботи

Виховуйте у своїх дітей позитивне ставлення до онлайн-навчання. Навчіть їх ставитися до своїх онлайн-уроків як до роботи. Постановка щоденних цілей і складання контрольних списків забезпечує контрольований прогрес в кожному курсі і завданні. Така дисципліна також може допомогти їм довести, що вони можуть працювати ефективно і незалежно.

Використовуйте онлайн-ресурси

Деякі онлайн-додатки та інструменти можуть допомогти вам перетворити дозвілля в захоплюючий період навчання.

Ретельно керуйте часом

Діти зазвичай більш успішні в структурованої освітньому середовищі. Не дозволяйте їм чекати до останньої хвилини, щоб завершити і відправити свої онлайн-завдання. Дослідження, що проводяться в останню хвилину, тільки посилюють стрес.

Усунення відволікаючих чинників

Створіть навчальну середу, вільну від сторонніх звуків і відволікаючих чинників. Це дуже важливо, щоб ваші діти могли зосередитися на своїх завданнях. Вимкніть звук мобільних телефонів і вимкніть телевізор. Тиха обстановка уповільнює уявний потік ваших дітей і допомагає їм відчувати себе більш комфортно.

Задавайте питання

Дуже важливо бути правильним зразком для наслідування, ставлячи питання в спілкуванні зі своїми дітьми. Навчайте їх проявляти ініціативу і просите про допомогу. Ви можете змусити їх відчути, що їх цінують, перевіряючи їх знання, ставлячи питання.

Щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків

 http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/81369/

ЯК ВЧИТЕЛЮ ДОСЯГТИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ

 

На вчителів тиснуть з усіх боків: адміністрація, колеги, діти, їхні батьки. Інколи з цим тиском справлятися стає майже неможливо. Саме тому вчителям особливо важливо розвивати емоційну стійкість.

Згідно з підрахунками німецьких і американських дослідників, майже третина вчителів страждають від емоційного вигоряння. Інші дослідники вказують на те, що причина виходу багатьох педагогів з професії — підвищений стрес і невміння з ним справлятися.

Що таке емоційна стійкість і як її розвинути

Емоційна, або психічна, стійкість визначає те, як ми справляємося з ударами долі, кнопками на стільці й раптовою перевіркою. Це ще можна назвати гнучкістю. Якщо вона є, значить, ми вміємо адаптуватися до ситуації: розбиратися в собі, розуміти, що і чому ти відчуваєш, звертатися по допомогу.

Дослідники розглядають психологічну стійкість як поєднання таких якостей, як соціальна компетентність, оптимізм, відчуття своєї мети, надійні прихильності в сім’ї та школі, навички розв’язання проблем, ефективний стиль самоконтролю, позитивна самооцінка. Розвиваючи хоча б один з компонентів, ми покращуємо ситуацію в цілому.

Ось декілька порад, як можна розвивати цю компетенцію в собі постійно.

• Уважне ставлення до своїх емоцій

Навички самоконтролю ростуть з таких невигадливих прийомів, як просте словесне позначення конкретного переживання. Зрозуміти, що зараз ви не в дусі, засмучені, готові вибухнути — вже багато чого варте. Олена Агілар, американський коуч, яка допомагає педагогам впоратися з вигоранням, запевняє, що ви завжди можете виявити ці секунди між стимулом і реакцією — і правильно зреагувати. Не кинути назад в кривдника паперовий м’ячик, а видихнути й повести більш продуману розмову.

• Залученість і зосередженість на меті

У повсякденному житті легко забути, що у нас завжди були особисті цінності, цікаві переконання і хоч якесь покликання. Неважливо, чи збираєтеся ви змінювати світ, нести світло освіти туди, куди воно при інших умовах не проникає, або просто знаєте, що без вас дітям буде ще гірше, — корисно час від часу собі нагадувати про це.

• Робота з інтерпретацією подій

Один і той же коментар завуча можна розшифрувати як повідомлення про нашу нікчемність, а можна — як випадковий набір звуків або навіть цікавий виклик. Трактування з позитивної сторони допомагає бути спокійніше і ефективніше. Добре, коли ви сприймаєте все простіше та переконані, що ваші успіхи закономірні, а неприємності випадкові і в цілому ви здатні все це перемогти.

• Пошук нових ідей і професійного розвитку

Саморозвиток завжди трохи підвищує самооцінку. А ще на цих модних курсах зазвичай розповідають, як поліпшити свої софт скіллс. Загалом, не відмахується від цього – завжди може знайтися щось цікавеньке на таких заняттях.

• Формування кола підтримки

Подружіться з новим біологом, який ховається в учительській за шторкою, візьміться займатися наставництвом, відродите зв’язки з подругою студентських часів. Загалом, чим більше людей, які зателефонують вам в скрутну хвилину, тим більше шансів, що ви переживете цю важку хвилину з гордо піднятою головою.

Гарна ідея — сформувати учительський гурток, в якому всі один одного підбадьорюють, розповідають, чому вони прийшли в професію, що у них виходить, а що ні.

Взагалі, було б здорово, якби шкільне керівництво придивлялися до педагогів: «А що це у нашої Марії Степанівни такий стомлений вигляд? Чи не час нам організувати спільний лижний похід?» Адже школі потрібні пристрасні й цілеспрямовані люди. А вони іноді такими стають завдяки лижним походам та підтримці навколишніх.

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

 

У зв'язку з трагічними обставинами, звертаю увагу батьків: ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Ніколи не залишайте дитину вдома саму, хоча б до 10-12 років. Пам’ятайте: може трапитися усе що завгодно, і достатньо тільки однієї фатальної випадковості, щоб потім пам’ятати про неї все життя. Будь-яка квартира містить масу небезпек для дитини. Їх спектр величезний: від мимоволі включеного газу або випадкової пожежі, що сталася в результаті короткого замкнення електропроводки, — до цілеспрямованого вторгнення чужої людини. Усе це може спричинити непоборні наслідки.

2. Ніколи не випускайте дитину саму на вулицю після 21 години, хоча б до 10-12 років, навіть улітку. Не залишайте дитину саму біля входу в магазин, у аптеку, відділення зв’язку, у дворі, навіть біля власного під’їзду. Також на дачі дитина ніколи не повинна сама гуляти за межами вашої ділянки. І тут може трапитися всяке, достатньо тільки однієї фатальної випадковості.

3. Наполягайте на тому, щоб ваша дитина на все життя чітко засвоїла: треба з підозрою ставитися до чужих людей. Увесь світ для дитини повинен жорстко ділитися на «своїх» і «чужих». Чужому не можна відкривати двері. З чужим нема про що розмовляти в дворі. Від чужого на вулиці не можна приймати подарунки. Із чужим не можна нікуди йти, сідати в автомобіль, виїжджати на автобусі і т. і. Із чужими людьми ніколи не можна сідати в один ліфт.

4. Виховуйте в дітей спостережливість. Повірте, вона буде корисна як для них, так і для вас. Дитина повинна вміти уважно дивитися на всі боки й помічати все, що відбувається навколо. Діти часто помічають те, що ми, дорослі, пропускаємо «поза очима». Навчіть дитину не просто спостерігати, а ще йрозповідати вам про все, що вона помітила незвичайного у дворі, на вулиці, навкруги, на дачі. Не виключено, що її дитячі спостереження приведуть вас до серйозних висновків.

5. Дитина повинна знати: усе, необхідне для неї, вона одержує від вас – батьків. У крайньому випадку, від когось, але у вашій присутності і, обов’язково, за вашим схваленням. Значить, нічого не можна підбирати на вулиці — ні яскравої іграшки, ні гарного папірця. Значить, ніколи й нічого не можна брати в незнайомих людей — ні морозива, ні тістечка, ні напоїв, ні цигарки, ні шприца.

6. Дитина не повинна приносити в будинок нічого з того, що вона все-таки може знайти у дворі або на дачі. Ні кинутої кимось іграшки, ні забутої авторучки, ні яскравої бляшанки, ні симпатичної пляшки, ні знайденої на лавці книги, ні викинутого кимось конверта з рідкісною маркою, ні бездомного собаки, ні приблудної кішки. Усе це може бути джерелом реальної або потенційної небезпеки.

7. Ніякі дитячі сльози ніколи не повинні стати мотивом для того, щоб ви послабили пильність. Ваше слово завжди повинно значити саме «ні», а не «мабуть». Дитина повинна твердо знати й розуміти слова «можна» і «не можна». Усе, що ви визнаєте припустимим для дитини (нова іграшка, собака, кішка), повинне пройти через ваші руки, бути перевірено вами й відповідним чином оброблено.

8. Навчіть дитину не розповідати «першому зустрічному» про ваш сімейний статок, місце роботи й посади батьків.

8 способів впоратися з тривогою за 10 хвилин або менше

 Практично всі ми колись відчуваємо стрес та періодично впадаємо у депресію, однак це не обов’язково означає, що ми хворі. Просто бувають дні, коли нам страшно та особливо не вистачає впевненості й рішучості.

Ось вісім маленьких порад і хитрощів, які можна використовувати, щоб допомогти собі зменшити симптоми тривоги.

1

Слухайте музику

Багато досліджень відзначають заспокійливу силу музики. Прослуховування музики розслабляє наш розум.

Зокрема, дослідження свідчать, що ось ця пісня під назвою "Невагома", створена групою Marconi Union, знижає тривожність на 65%.

2

Дайте собі час

Якщо перед вами виникла ситуація, яка викликає у вас занепокоєння, то візьміть перерву. Наприклад, просто сходіть на коротку прогулянку.

Це може допомогти заспокоїти вас – як фізично, так і психічно.

3

Уявіть найгірше

Що найгірше, що може з вами трапитися?

Можливо, це серцевий напад. Тоді спробуйте подумати як вам буде з ним. Важко? Женіть страх!

4

Пийте чай

Конкретний тип чаю – називається kava tea – може суттєво зменшити рівень тривоги.

Дослідники стверджують, що ця суміш викликає розслаблення. У 2013 році вчені довели, що чашка цього чаю може бути настільки ж ефективною, як медикаментозне лікування, і це без ризику звикання.

5

Подивіться щось смішне

Гумор викликає сміх, а той у свою чергу вивільняє дофамін у наше тіло і зменшує рівень гормону стресу, який пов'язаний з тривогою.

6

Візуалізуйте

Знайдіть хвилинку, щоб уявити собі безпечне місце і себе в ньому.

Якщо це пляж, то пригадайте як гарно ходити по піску, слухати звук хвиль та ніжитися на сонці.

Це безпечне місце викличе у вас позитивні спогади, які теж збільшать рівень дофаміну в крові та заспокоять вас.

7

Пожуйте гумку

Жувальна гумка може допомогти полегшити симптоми тривоги. Дослідження 2011 року зафіксувало, що учасники, які жували гумку два рази на день протягом 2-х тижнів вказали, що були менш занепокоєні, ніж ті, хто не жував.

8

Заохочуйте себе

Коли вам вдалося пройти повз вашу тривогу і зробити завдання, винагороджуйте себе. Це стимулюватиме вас домогтися успіху в майбутньому.

Як уникнути конфлікту

 

Всі люди різні і ніхто не застрахований від конфліктів. Проте бувають ситуації, коли можна запобігти появі сварок, дотримуючись наступних порад:

🔸Уникайте образ. Про що б не йшлося, в якій би сфері не виникли суперечності, ніколи не ображайте опонента.

🔸Запитуйте. Інша людина завжди має свої власні потреби та цілі. Ми всі вступаємо у дискусію, маючи власну точку зору і власні припущення. Постановка запитань дає краще зрозуміти іншу сторону.

🔸Уникайте узагальнень. Вони нагадують про минулі конфлікти та викликають ще більший негатив. Це одна з найпоширеніших помилок нашої свідомості – схильність сприймати за правило будь-який єдиний випадок.

🔸Не тисніть на партнера – на все свій час. Деякі намагаються якомога швидше обговорити проблемні питання та закрити тему. Іншим, щоб тверезо обдумати ситуацію, потрібно більше часу.

🔸Будьте поблажливими. Спробуйте обговорювати все те, що вас дратує, на початковому етапі сварки. Будьте лояльними як до партнера, так і до себе.